Академія

Ну, щоправда, мала, але ж конотопська. Ось вона: сайт, група. А ось робочий момент:

І зараз про це докладніше.

Про цей заклад згадали... у Вараші. Ну, власне, у вузькому колі, коли обговорювали різні дотичні питання. Про Конотопський академічний колектив там згадали як про дуже ініціативний і бойовий. Ну а я ж не міг не згадати про оцей сайт, який ніяк не може вийти, так би мовити, на широку дорогу. Жевріє собі...

Ну от, пішов дивитись, що ж то за МАН в Конотопі. Ну, дещо побачив, зараз розкажу.

1. Посилання

На сайті нема посилання на групу, а в групі - на сайт. Ну це як? Чому забули? Дрібниця? Не думаю. Втім, що тут треба ще пояснювати, треба виправитись і на тому питання вичерпано.

2. Педагоги

Пішов дивитись про гуртки - а прізвища керівників? Ну знов за рибу гроші...

3. Історія!

О, так це ж те саме, що мені треба, от де ми знайдемо для цього сайту журналістів на всі цікаві історичні теми. Дотичні історії, звісно, але скажіть мені, що можна знайти такого, де нема історії? Ну от...

4. Сторінка

Вже коли я трошки обдививсь, то стало ясно: Академія повинна мати Фейсбук-сторінку, а не групу. Ну от, наприклад, як у школи. А на тій сторінці групи для кожного гуртка. А в кожного гуртка має бути власний сайт, як от є вже цей у істориків. А забезпечити все це мають філологи. Умовно кажучи, гурток наукової журналістики. Малої, малої.

5. Директор

Ось: пані Євгенія. Показав їй оцей текст. І що вона сказала? Скоро дізнаємось. Забанила мене... Цілком нормальна поведінка для українського директора навчального закладу. Не вірите? Відтак знов Конотоп відбився від того прогресу, від того клопоту, метушні. Тихо...