22 вер. 2020 р.

Модель дистанційної освіти

Питання важливе. Я про нього послухав на дистанційному курсі, потім ще почитав, а потім ще поговорив про це з колегами по різних форумах. і тепер маю погодитись з тою точкою зору (про це сказав один колега у форумі), що вчені дають чудові схеми, але вони такі далекі від життя... 

Далекі не в тому сенсі, що вони якісь незрозумілі чи хибні, ні. Просто практика потребує чогось більш конкретного і простого. Наближеного до потреб сьогоднішнього дня саме в Україні, а не до поступу людства в технологіях освіти. То давайте доповнимо?

1. Індекс дистанційності курсу


Йдеться, наприклад, про історію в 6 класі. Це навчальний курс? Без сумніву. Але у вчителя Х він може бути дистанційний, а у вчителя У ні. Це в одній конкретній школі. Але зверніть увагу: 70 годин цього курсу зробити дистанційним якось одразу не вдасться. Треба буде йти покроково. По кожному окремому уроку, може по темах чи ще якось. І от коли, скажімо, 11 уроків буде вже підготовлено у дистанційному форматі, то індекс дистанційности цього курсу становить 11/70=0,157. Або 16%. У конкретного вчителя, що його результат можна буде порівняти з результатом колеги. І обрахувати середній по школі. Чи по предмету. Але то вже виходячи з потреб аналізу і подальшого планування процесу.

І от цей індекс може просто і конкретно показати нам готовність кожного вчителя-предметника працювати дистанційно. Це один бік справи - готовність школи. Далі про інший.

2. Індекс дистанційності класу


Або іншої спільноти, скажімо, гуртка юних істориків. Ну вже ясно, так же? Скільки учнів мають вдома компьютер, нотбук чи гаджет? А скільки не мають? Тут буде цікаво зазначити, що хтось може і не мати компьютер вдома, але мати можливість, скажімо, піти до бібліотеки. А може якогось клубу? А може кабінету інформатики. Тоді в нас будуть для кожної спільноти два індекси - персонально і з урахуванням громадських комунікаційних засобів. 

Наприклад: в класі 12 учнів з гаджетами, трое можуть знайти собі компьютер для роботи, 7 не можуть. Тоді індекси обчислюються так: 12 / 22 = 54%, а 15 / 22 = 68%. Або компактніше: 54/68. Як перший індекс можна назвати ІД.кр, то цей ІД.кл. Дещо кострубато, звісно, але ж зрозуміло.

Чи можуть діти, що мають гаджети, навчатись дистанційно? Так, якщо вчитель готовий хоча б частково. Не всі, зрозуміло, але для початку, в принципі. Але як йому і показати нема чого, то гаджети не потрібні. Діалектика. Відтак рухатись треба паралельно. Вчитель не має чекати, коли всі будуть з гаджетами (за рахунок держави?). А діти мають право сподіватись, що їх вчитель щось таки петрає в тій дистанційці. Ну практично так, вже і індекс в нього один з кращих в школі...

3. План дистанційного урока


А от давайте подумаємо, як би міг би виглядати план дистанційного уроку конотопського вчителя історії, виходячи з тих електронних ресурсів, що в нього є сьогодні? Тут і зараз. Мені ввижається щось таке:

--- Дата. Номер і назва теми курсу ---

Заголовок повідомлення важливий, бо його потім можна буде легко знайти у форумі. Наприклад, наступного року.

3.1 Базовий текст (посилання на підручник).

3.2 Факультативний текст (посилання на літературу з бібліотеки Гуртка).

3.3 Коментар (настанова?) до текстів з навчальним матеріалом.

3.4 Практичне завдання (мабуть, з підручника?).

3.5 Контрольні запитання (відповідь подати на Фейсбук-акаунт вчителя у приватному каналі).

3.6 Тема (чи теми, а, може, на вибір учня?) для мікро-есею (для тих, хто хоче одержати відмінну оцінку).

І все. І цей план ставиться у Фейсбук-групі класу (або на цьому сайті, як вчитель є його автором) і там же відмінники навчання подають мікро-есеї (твір по-старому) на визначену вчителем тему. Зрозуміло, з залученням факультативної літератури. Дискусія? Чи семінар. І це можна, як вчитель поставив у план. Ні, не для всіх, тільки для тих, хто хоче і може, тобто має доступ до Інтернету. Мабуть, це сфера відповідальності не вчителя. Він свій ІД.кр довів до кращого в школі - молодець, лідер освіти. Він зробив те, що залежить від нього.

До речі, скорочений варіант плану можна засилати СМСками тим учням (чи їх батькам), що не мають Інтернету. 

Отакі пропозиції до схем дистанційної освіти, що їх нам показали науковці. А тепер чекаємо на зауваження і пропозиції, що можуть доповнити чи розвинути ідею.

---

Зауважень не було. Як і пропозицій. Хоч багацько людей текст переглянуло:


Не тільки коментів нема, нема і в педагогічних форумах реакції. Втім, ідея пішла в народ.





Немає коментарів:

Дописати коментар